logo

Ішемічна хвороба серця та її наслідки.

 

    Ішемічна хвороба серця (ІХС) — одне з найпоширеніших захворювань серцево-судинної системи та основна причина інвалідності  і смертності  у всьому світі. Інфаркт міокарда,  стенокардія,  раптова коронарна смерть — все  це ІХС.

    ІХС – гостре або ж хронічне захворювання серця, що виникає внаслідок зменшення чи припинення  кровопостачання міокарда  внаслідок органічних ( в переважній  кількості випадків – стенозуючий атеросклероз або атеротромбоз) чи функціональних змін коронарних артерій. В результаті розвивається невідповідність між потребою міокарда в кисні і величиною коронарного кровообігу, що і призводить до розвитку ішемії або ж некрозу тканин серця.  Епізоди ішемії міокарда переважно бувають симптомними — проявляються  нападами загрудинного болю (стенокардія) та безбольовими. У клінічних та обсерваційних дослідженнях показано, що у частини пацієнтів із хронічною ІХС симптоми відсутні або їх мало, і вони появляються нерегулярно. Захворювання може характеризуватися  тривалими стабільними періодами, але також може стати нестабільним  у будь-який час, зазвичай через гостре атеротромботичне ускладнення, спричинене розривом чи ерозією бляшки. Проте, захворювання є хронічним,  прогресуючим, а отже серйозним, навіть під час очевидних періодів затишку. На перебіг цього процесу  можна  впливати корекцією  способу життя, оптимальною фармакотерапією та інвазивними втручаннями (ендопротезування  уражених коронарних артерій, аорто-коронарне шунтування), створеними для досягнення стабілізації  чи регресування захворювання.

    Провідними патогенетичними механізмами, які тісно взаємопов’язані при розвитку стабільних та нестабільних форм ІХС, є:

  • Коронарний атеросклероз,
  • Атеротромбоз,
  • Коронароспазм,
  • Порушення мікроциркуляції.

    Фактори ризику розвитку ІХС поділяють на 2  групи: модифіковані  – ті, які пацієнт може змінити,  та немодифіковані.

    До немодифікованих  факторів ризику  належать:

  • чоловіча стать;
  • вік: ризик розвитку ІХС підвищений у чоловіків віком 45 років і старше, у жінок віком старше 55 років;
  • спадковий анамнез (інфаркт міокарда чи раптова серцева смерть у найближчих родичів).

    Модифіковані фактори ризику  включають:

  • куріння;
  • гіподинамію;
  • надмірну масу тіла та ожиріння;
  • підвищення артеріального тиску (АТ);
  • цукровий діабет;
  • гіперліпідемію, дисліпідемію;
  • психологічні, соціальні, економічні чинники (високий рівень стресу, низький рівень доходів тощо) та інші.

    Форми ІХС. Усі клінічні форми ІХС умовно поділяють на гострі та хронічні. Гострі: гострий інфаркт міокарда,  нестабільна стенокардія,  раптова коронарна смерть. Хронічні: стенокардія (стабільна стенокардія напруження, мікроваскулярна,  вазоспастична та рефрактерна), кардіосклероз та  безбольова форма ІХС.

    Діагностика   ІХС  передбачає верифікацію діагнозу, виявлення факторів ризику та супутньої патології, що негативно впливають на перебіг ІХС, скринінг пацієнтів високого ризику розвитку  серцево-судинних ускладнень,  вибір оптимальної тактики лікування та профілактики розвитку ускладнень.

    Найбільш розповсюдженими формами ІХС є стенокардія та інфаркт міокарда.

    Стенокардія

    Клінічний синдром проявляється періодично та може мати різні форми:

  1. Стабільна стенокардія  — характеризується  короткочасними ( 1-5 хв, –  до10 хв.) нападами ангінозного болю, який частіше за все локалізується за грудиною, та має давлячий , стискаючий або пекучий характер, з іррадіацією в плече, руку,  в спину, під лопатку, в епігастрій,  шию, нижню щелепу,  або відчувається як тяжкість і дискомфорт за грудиною, але також може бути атиповим, або проявлятися нападами задишки. Тригерами розвитку ангінозного нападу як правило виступають фізичне навантаження або емоційний стрес. Больовий синдром припиняється  упродовж кількох хвилин після припинення дії провокуючих факторів або прийому нітратів. Посилення симптомів при фізичній активності, після переїдання, чи у ранкові години одразу після сну також є класичною ознакою стенокардії. Розвиток ангінозного нападу у пацієнтів зі стабільною стенокардією , як правило викликається фіксованим фізичним навантаженням. Проведення тестів з  фізичним навантаженням ( велоергометрія, тредміл-тест) дає змогу оцінити функціональний  клас стенокардії .
  2. Нестабільна стенокардія — клінічний синдром, що характеризується  клініко-інструментальними ознаками гострого коронарного синдрому: наявність характерного больового синдрому та ішемічних змін на ЕКГ (без елевації сегмента ST) при відсутності підвищення маркерів пошкодження міокарду. Якщо тривалість типового  ангінозного нападу перевищує 20 хвилин, є висока вірогідність розвитку гострого інфаркту міокарда.

    Для верифікації діагнозу  ІХС, окрім анамнестичних та клінічних даних, проведення предтестової ймовірності обструктивної ІХС, в нашій клініці виконується  ряд інструментальних та лабораторних обстежень:

  • ЕКГ – виявляються порушення ритму та/або  провідності, зміни  сегмента ST, зубця Т, патологічний зубець Q ;
  • проведення ЕКГ із навантажувальними пробами – в якості первинного діагностичного обстеження для підтвердження діагнозу ІХС (тредміл-тест, велоергометрія);
  • холтерівський моніторинг ЕКГ;
  • ехокардіоскопія — ультразвукове дослідження серця;
  • ультразвукове дослідження судин шиї;
  • комп’ютерна томографія коронарних судин – метод забезпечує високу точність щодо виявлення  або виключення обструктивних стенозів коронарних артерій;
  • інвазивна коронарна ангіографія (ІКАГ) – вважається стандартним методом визначення і оцінки ступеня тяжкості ІХС;
  • біохімічний аналіз крові та ліпідограма;
  • клінічний аналіз крові;
  • визначення рівня сечової кислоти у плазмі крові;
  • визначення рівня глюкози у плазмі крові, глікозильованого гемоглобіну;

    Ускладнення ІХС

    Загрозливими ускладненнями  ішемічної хвороби серця, які приводять до інвалідності та смерті є гострий інфаркт міокарда, раптова серцева смерть, аневризма міокарда, нестабільна стенокардія та хронічна серцева недостатність.

    Лікування ішемічної хвороби серця

    Лікування  ішемічної хвороби серця спрямоване на зупинку прогресування атеросклерозу, зменшення вираженості симптомів та запобігання розвитку  атеротромботичним подій.   Включає поєднання заходів щодо зміни способу життя з медикаментозною терапією,  а при визначених показах  – проведення  реваскуляризації міокарда ( ендопротезування  гемодинамічно значимих стенозів коронарних артерій, або аорто-коронарне шунтування).

     Немедикаментозна терапія пацієнтів із стабільною ІХС включає рекомендації щодо здорового способу життя:

  • відмова від куріння;
  • здорове харчування (дієта з високим вмістом овочів, фруктів, цільнозернових продуктів, обмеження насичених жирів до <10% у загальному раціоні, їх доцільно замінити поліненасиченими жирами,  обмежити вживання солі до 5-6 г/добу, обмеження алкоголю до < 100 г/тиждень, уникати висококалорійних продуктів, наприклад безалкогольних напоїв з цукром);
  • фізична активність: щодня 30-60 хв. помірних фізичних навантажень;
  • здорова вага: досягнути та підтримувати здорову вагу тіла (ІМТ < 25 кг/м2 ).За потреби знизити вагу за рахунок контролю калорійності харчування та оптимізації фізичної активності.

    Медикаментозна терапія є основою лікування хронічної ІХС. Вона зазвичай включає антиангінальні/антиішемічні  препарати ( блокатори бета-адренорецепторів, інгібітори кальцієвих каналів, нітропрепарати, івабрадин, ранолазин, триметазидин),  препарати, що запобігають атеротромботичним явищам і попереджують серцева-судинні ускладнення – це ацетилсаліцилова кислота у дозі 75-100 мг, клопідогрель, тікагрелор, гіполіпідемічні препарати – статини рекомендовані усім пацієнтам  з ІХС. При наявності супутньої патології ( серцева недостатність, артеріальна гіпертензія  або цукровий діабет), в комбінації з іншими групами препаратів призначають інгібітори АПФ або сартани. Відповідно до особливостей  та наявної супутньої патології лікар призначає кожному пацієнту  індивідуальний план лікування.

    Рішення щодо реваскуляризації уражених коронарних судин шляхом перкутанного коронарного втручання  (ПКВ) чи аорто-коронарного шунтування (АКШ) базується на клінічних проявах захворювання та попередньому документальному підтвердженні ішемії міокарда. Стентування при гемодинамічно значимих стенозах зменшує в першу чергу ішемію міокарда, пов’язану з фізичним навантаженням. Аортокоронарне шунтування рекомендується при анатомічно складній ІХС (анатомічних особливостях відходження коронарних судин, неможливості стентування при 100% стенозі коронарної артерії).

    Профілактика ІХС

    Первинна профілактика ІХС насамперед спрямована на усунення факторів ризику, що модифікуються:

  • уникати куріння;
  • уникати гіподинамії — вести фізично активний спосіб життя;
  • контролювати масу тіла (підтримувати нормальну масу тіла);
  • контролювати артеріальний тиск;
  • контролювати рівень глюкози у плазмі крові;
  • дотримуватися раціонального харчування;
  • контролювати психологічний стрес.

    Долікарська  допомога

    Допомога при стенокардії

    При виникненні серцевого болю, тривалістю до 1-15  хвилин, варто:

  • припинити вплив провокативного фактора — фізичної активності, емоційного тригера;
  • посадити хворого чи укласти його напівсидячи;
  • забезпечити доступ свіжого повітря;
  • у разі потреби дати прийняти заспокійливий засіб;
  • під язик дати одну таблетку нітрогліцерину (чи використовувати препарат у формі спрею 1-2 дози) — за відсутності належного ефекту та при нормальному рівні АТ повторити прийом через 5-10 хвилини, проте обмежити вживання препарату максимум 3-ма таблетками.

    Якщо виникнення нападу відбулося вперше чи перша допомога не принесла бажаного результату, негайно викличте бригаду екстреної медичної допомоги  за номером  телефону 103!

    Допомога при інфаркті міокарда

    Основною відмінністю серцевого нападу як прояву інфаркту міокарда від інших проблем з серцем є його інтенсивність і тривалість, при цьому  прийом нітрогліцерину та знеболюючих препаратів зазвичай не приносить бажаного полегшення.

    Якщо виник інтенсивний  біль за грудиною пекучого, або стискаючого, чи давлючого характеру, що поширюється у плечі,   руки, під лопатку, або у шию, або у нижню щелепу, чи у верх живота,  тривалістю більше 20 хвилин,  при цьому часто супроводжується загальною слабкість, підвищеним потовиділенням, нерідко холодним потом, появою задишки, відчуттям страху смерті, тривожності, а прийом нітрогліцерину не приносить полегшення, негайно  викличте “швидку” за телефоном 103!, повідомивши оператора про характер симптомів, та виконайте наступні дії до приїзду бригади екстреної медичної допомоги:

    Що робити тому хто поруч біля хворого:

  • Негайно викличте “швидку” за телефоном 103!;
  • заспокойте людину;
  • покладіть у кімнаті, що добре провітрюється, підклавши під голову подушку;
  • у разі потреби дайте хворому прийняти заспокійливий засіб;
  • звільніть грудну клітку, щоб ніщо не заважало диханню;
  • під язик дайте одну таблетку нітрогліцерину (чи використайте препарат у формі спрею 1-2 дози) — за відсутності належного ефекту та при нормальному артеріальному тиску повторити прийом через кожні 5 хвилин, проте обмежити вживання препарату максимум 3-ма таблетками.
  • по можливості дайте хворому розжувати таблетки аспірину в дозі 150-300мг при відсутності проти показів до препарату;
  • у випадку зупинки серця та дихання негайно почніть проводити штучне дихання та непрямий масаж серця — якщо функції серця та дихання не відновлюються, продовжуйте виконувати дані маніпуляції до приїзду бригади швидкої допомоги.

    Що робити тому у кого напад болю у грудях:

  • окличте на допомогу родичів, сусідів, знайомих, або перехожих ( якщо напад трапився на вулиці);
  • якщо поруч нікого немає, негайно викличте “швидку” за телефоном 103 та чітко вкажіть місце Вашого знаходження;
  • припиніть будь-яке фізичне навантаження: вдома – приляжте на ліжко, поклавши голову на подушку, на вулиці – присядьте;
  • звільніть грудну клітку, щоб ніщо не заважало диханню;
  • під язик прийміть одну таблетку нітрогліцерину (чи використайте  препарат у формі спрею 1-2 дози) — за відсутності належного ефекту та при нормальному артеріальному тиску повторіть прийом через кожні 5 хвилин, але обмежте вживання препарату максимум 3-ма таблетками;
  • при наявності розжуйте таблетки аспірину в дозі 150-300мг, якщо немає протипоказів до препарату;
  • при занепокоєнні прийміть заспокійливий засіб (корвалол, барбовал);
  • не покидайте місце Вашого знаходження до прибуття бригади екстреної медичної допомоги

    Після прибуття медпрацівників обов’язково повідомте лікарів про всі проведені техніки!

    З часів свого заснування наша клініка  надає високоспеціалізовану  медичну допомогу хворим на інфаркт міокарда. В середньому, щорічно в закладі отримують лікування понад 600 пацієнтів з гострим інфарктом. За підсумками минулого 2023р. цей показник сягнув 780 пролікованих випадків, що обумовлено як збільшенням населення Полтавської області за рахунок внутрішньо переміщених осіб під час воєнного стану, так і тривалим перебуванням людей в стані хронічного стресу, депресії, що призводить до загострення хронічних хвороб, в тому числі розвитку інфаркту міокарда.

    В нашій клініці лікування гострого коронарного синдрому та інфаркту міокарда проводиться за сучасними міжнародними та вітчизняними стандартами надання медичної допомоги.  Маючи в арсеналі потужні ангіографи та високопрофесійний досвідчений медичний персонал,  пацієнтам з гострим коронарним синдромом щоденно (окрім вихідних) виконуються перкутанні коронарні втручання (ПКВ: коронарографія та стентування / ангіопластика коронарних судин), відновлюючи при цьому кровопостачання серцевого м’яза і обмеження зони некрозу, що в свою чергу попереджує ряд фатальних  ускладнень, в тому числі і смерть.

    Реваскуляризація  міокарда при гострому інфаркті  в перші години його розвитку методом ПКВ  значно покращує як короткостроковий так і віддалений прогнози та дає змогу в ранні  терміни (з 2-ої доби), при неускладненому перебігу, розпочинати реабілітаційні заходи з пацієнтом, в тому числі  фізіотерапевтичні процедури (масаж, ЛФК), що сприятливо діє на серцево-судинну систему, прискорює процес одужання і повернення пацієнта до звичного життя.

    Комплексний професійний підхід до лікування інфаркту міокарда на засадах сучасних стандартів, в тому числі проведення ранньої  реабілітації, позитивно відобразився на  статистичних показниках в нашому закладі, а саме  скорочення термінів лікування – в середньому до  10  днів, та  зниження показника летальності ( госпітальної смертності) за 2023р. –  до 7.8 (для порівняння за статистичними даними 2019-2020р.р. по Україні цей показник був в межах 10.6 -14.9, в нашій клініці -10.2).