logo

Відділення порушень серцевого ритму та некоронарогенних захворювань міокарда

ЗАВІДУВАЧ ВІДДІЛЕННЯ:

  • Осипчук Людмила Володимирівна, лікар-кардіолог вищої кваліфікаційної категорії.

ЛІКАРІ ВІДДІЛЕННЯ:

  • Сергеєва Людмила Петрівна: лікар-кардіолог вищої категорії;
  • Моргун Олена Анатоліївна: лікар-кардіолог-електрофізіолог вищої категорії;
  • Улько Світлана Яківна: лікар-кардіолог вищої категорії;
  • Черкун Маргарита Петрівна: лікар-спеціаліст.

           Середній та молодший персонал відділення – кваліфікований, уважний та досвідчений медичний персонал, який забезпечує своєчасне та якісне надання медичної допомоги, дбайливий догляд за хворими з урахуванням особливостей кожного.

    На сьогоднішній день серцево-судинні захворювання з порушеннями ритму і провідності серця значно погіршують якість життя і є загрозливими життю пацієнта,  як безпосередньо, так і у вигляді ускладнень: інфарктів, інсультів, прогресування серцевої недостатності, синкопальних станів.

    Відділення порушень серцевого ритму – єдине відділення в Полтавській області, на базі якого проводять черезстравохідну ехокардіоскопію з подальшим відновленням ритму методом електроімпульсної терапії, радіочастотну абляцію (РЧА) та кріоабляцію – ізоляцію легеневих вен.

    Відділення порушень серцевого ритму та некоронарогенних захворювань міокарда забезпечує:

  1. Надання висококваліфікованої допомоги хворим із порушеннями серцевого ритму (в тому числі проведення РЧА та рецидивом після проведення РЧА):
  • реанімованих після зупинки кровообігу (в тому числі раптові), при виключенні діагнозу гострого коронарного синдрому та стабілізації стану;
  • з пароксизмальними шлуночковими тахікардіями, шлуночковими порушеннями ритму серця високих градацій за умов стабільної гемодинаміки;
  • суправентрикулярними тахікардіями, із синдромами додаткових шляхів проведення імпульсу, атріовентрикулярними вузловими реципрокними тахікардіями за умов стабільної гемодинаміки;
  • фібриляції передсердь (ФП), що вперше виникли або виявлені; ФП у осіб молодого віку з повторним пароксизмом з перспективою РЧА; ФП, персистуючий або тривало персистуючий варіант, що потребують та не мають обмежень до проведення кардіоверсії, ФП, брадісистолічна форма з перспективою імплантації штучного водія серцевого ритму (ШВР);
  • тріпотіння передсердь;
  • вперше виникшими атриовентрикулярними (AV) блокадами серця та блокадами провідної системи рівня волокон Гіса-Пуркіньє;
  • хронічними високоступеневими AV-блокадами серця;
  • синдром слабкості синусового вузла (СССВ), що супроводжується судинно-мозковими порушеннями та синкопальними станами та без нападів Морганьї-Адамса-Стокса( МАС );
  • із синкопальними станами, обумовленими порушеннями серцевого ритму та провідності;
  • із синкопальними станами невідомої етіології для діагностики їх можливих зв’язків з порушенням ритму та провідності серця;
  • з аритміями, що генетично детерміновані;
  • ятрогенними порушеннями серця і провідності за мов стабільної гемодинаміки та відсутності показань до імплантації тимчасового ШВР;
  • проведення черезстравохідного електрофізіологічного дослідження (ЧСЕФД) з метою уточнення виду аритмії та подальшої тактики лікування;
  • надання допомоги пацієнтам, які потребують імплантації кардіопристроїв;
  • надання допомоги хворим на міокардит, перикардит з ускладненим перебігом захворювання;
  • надання допомоги хворим на Кардіоміопатії,які мають ускладнений перебіг, високий ризик раптової коронарної смерті, з можливістю встановлення кардіопристроїв;
  • лікування вроджених та набутих вад серця. Підбір антиаритмічної терапії. При лікуванні прогресуючої серцевої недостатності, що не коригується на вторинному рівні надання медичної допомоги, у випадку неможливості проведення хірургічного втручання.

    Перебуваючи в умовах стаціонару в найкоротші терміни пацієнтам проводиться комплексне обстеження та лікування відповідно показань:

Для діагностики аритмії ми використовуємо:

  • Електрокардіографію (ЕКГ);
  • ехокардіоскопію (ЕхоКС);
  • черезстравохідну ехокардіоскопію (ЧС ЕхоКС);
  • УЗД судин (вени, артерії);
  • електрокардіографічний навантажувальний тест (тредміл, велоергометрія);
  • добове холтерівське моніторування ЕКГ (холтер);
  • медикаментозні проби (з АТФ, новокаїнамідом тощо);

Якщо аритмію потрібно лікувати, ми робимо:

  • підбір медикаментозної антиаритмічної терапії;
  • електричну кардіоверсію (дефібриляцію) – відновлення серцевого ритму;
  • черезстравохідну електрокардіостимуляцію серця (ЧСЕКС).

Якщо без операції не обійтись, ми виконуємо:

  • радіочастотні катетерні абляції (деструкції) аритмій;
  • імплантації ендокардіальних одно- та двокамерних електрокардіостимуляторів (ЕКС);
  • імплантації автоматичних кардіовертерів-дефібриляторів (ІКД);
  • імплантації ресинхронізаційних систем кардіостимуляції (трикамерні ЕКС);

Як потрапити на лікування у відділення?

Хворий госпіталізується у відділення в ургентному або плановому порядках:

  • ургентна госпіталізація: хворий з порушеннями серцевого ритму (або провідності);
  • планова госпіталізація (проводить за попереднім записом) – пацієнт з електронним направленням від лікаря-кардіолога або сімейного лікаря з наявністю результатів амбулаторного/стаціонарного обстеження в межах 1 тижня:

    – Загальний аналіз крові; загальний аналіз сечі; ліпідограма; білірубін крові ; АЛТ,АСТ ; креатинін ; загальний білок крові; фібриноген крові; протромбіновий час; АЧТЧ; цукор крові; група крові та резус-фактор; аналіз крові на гепатити В, С, сифіліс; негативний тест на COVID-19 (IgM,cito-тест на антигени,ПЛР-тест) дійсний до 3 днів;

    – ЕКГ; ЕХОКС; флюорографія (або ретгенографія ОГК) давністю до одного року;

    – Мазок із носа на мікрофлору (давністю до 1 тижня) – при потребі імплантації штучного водія серцевого ритму.