Профілактика серцево – судинних захворювань

Що включають серцево-судинні захворювання та їх розповсюдженість:

Серцево-судинні захворювання (ССЗ), які включають ішемічну хворобу серця (ІХС), інсульт, серцеву недостатність і хвороби периферичних артерій, є основними причинами захворюваності та смертності серед дорослих. Україна не виняток, і у 2015 році смертність від ССЗ становила значну частку загальної смертності – 68.8%. У 2019 році ішемічна хвороба серця посіла перше місце серед основних 10 причин смерті у світі, що становило 8.9 мільйонів, що на 2 мільйони більше, порівняно зі статистичними даними 2000 року згідно із даними ВООЗ.

Це свідчить про те, що проблема серцево-судинних захворювань є актуальною і вимагає негайних заходів для попередження та вчасного лікування.

Коли проводиться оцінка ризиків серцево-судинних захворювань (ССЗ) та кому вона показана?

Оцінка ризиків ССЗ грає важливу роль у превентивних заходах. Починаючи з віку 20 років або при першому зверненні до медичних установ після двадцятиріччя, важливо визначати основні фактори ризику, які включають сімейну історію хвороб, гіперхолестеринемію, куріння, артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, підвищений рівень ліпідів, ожиріння та інші чинники.

Як оцінити ризики серцево-судинних захворювань (ССЗ)?

Оцінка ризиків ССЗ захворювань може проводитися як самостійно, так і лікарем при вирішенні тактики ведення пацієнта та призначення лікування. Традиційно в Україні для визначення ризику користуються рекомендації Європейського товариства кардіологів, які затвердили наступні шкали: SCORE2 ( для осіб 40-69 років) та SCORE-OP (для осіб 70-89 років), що визначають ймовірність (у %) виникнення впродовж наступних 10-ти років будь-якої фатальної та нефатальної серцево-судинної події.

Щоб оцінити ризик ССЗ, враховують: стать, вік, куріння, систолічний артеріальний тиск, холестерин не ліпопротеїдів високої щільності (ХС-неЛПВЩ, що вираховується віднявши від загального холестерину, ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ) – тому так важливо при підготовці до огляду у кардіолога визначати не тільки показники загального холестерину, а розгорнуту ліпідограму, що включає: загальний холестерин, тригліцериди, ліпопротеїди дуже низької щільності, холестерин ліпопротеїдів низької щільності, холестерин ліпопротеїдів високої щільності, коефіцієнт атерогенності).

SCORE2 та SCORE-OP знаходяться у вільному доступі в інтернет мережі, але варто звернути увагу, що Україна внесена до країн із дуже високим ризиком, тому варто використовувати актуальну шкалу або, за необхідності, звернутися до лікаря (кардіолога) для достовірної оцінки, трактування результатів та надання рекомендацій.

Адже, ці шкали доцільно застосовувати для практично здорових людей (це поняття не включає осіб із атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом, хронічною хворобою нирок, генетичними/рідкісними порушеннями ліпідів та артеріального тиску, адже, при наявності вищезгаданих станів, визначають високий або дуже високий ризик серцево-судинних захворювань).

Як трактувати результати шкал SCORE2 та SCORE–OP?

Відповідно до результатів виділяють категорії серцево-судинного ризику на основі шкал SCORE2 та SCORE-OP:

Низький або помірний ризик.
Високий ризик
Дуже високий ризик.

Що власне і допомагає визначити лікарю подальшу тактику ведення пацієнта, прийняти рішення стосовно можливого лікування факторів ризику ( початок прийому антигіпертензивної терапії або статинів, фібратів, інгібіторів абсорбції холестерину в кишечнику та інших) та визначити цільові рівні ліпідного профілю.

Чому важливо визначити фактори ризику та модифікувати їх?

До основних факторів ризику серцево-судинних захворювань належать:

Куріння;
Надмірна вага та ожиріння;
Нездорове харчування;
Низька фізична активність;
Дисліпідемія;
Гіпертонія;
Цукровий діабет.

Важливим є те, що ці фактори можна модифікувати, корегувати, цим самим зменшуючи ймовірність розвитку захворювань системи кровообігу.

Людина, яка палить все життя, має 50% ймовірність померти через куріння, втративши при цьому в середньому 10 років життя.
Тривале куріння є більш небезпечним для жінок, ніж для чоловіків.
Зниження холестерину ліпопротеїдів низької щільності асоціюється із зниженням ризику атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АССЗ). Тому подумаєте декілька разів, перш ніж самостійно відміняти препарати, які знижують холестерин
Цукровий діабет 1 типу, 2 типу та переддіабет є незалежними фактором ризику АССЗ, підвищуючи ризик АССЗ приблизно в 2 рази, залежно від популяції та медикаментозного контролю.

Рекомендації із джерел доказової медицини наполегливо висловлюють необхідність працювати над факторами ризику серцево-судинних захворювань, оскільки це сприятиме покращенню якості життя та його тривалості. Основні рекомендації включають:

Замінити насичених жирних кислот на поліненасичені.
Зменшити споживання солі (менше 5г на добу).
Обмежити споживання алкоголю (максимум 100 г на тиждень)
Обмежити споживання вільного цукру, зокрема підсолоджених цукром напоїв. Максимум до 10% від споживаної енергії.
Вживання риби, щонайменше, 2 рази на тиждень, один з яких – жирна риба.
Обмежити споживання обробленого м’яса.
Рекомендована середземноморська дієта.
Достатня кількість фруктів (200 г на добу) та овочів (200 г на добу).
Вживати клітковину з цільнозернових продуктів, фруктів, овочів.
Стосовно фізичної активності варто намагатися виконувати аеробні фізичні навантаження принаймні 150-300 хв на тиждень помірної інтенсивності або 75-150 хв на тиждень – високої інтенсивності.

У зв’язку з високим рівнем смертності від ССЗ в Україні, важливо регулярно визначати ризики, особливо у тих, у кого є схильність до серцевих проблем та, звісно, працювати над ними. Систематична оцінка ризиків та вчасна їх модифікація можуть значно поліпшити стан здоров’я нації та зменшити тягар ССЗ на суспільство.

Ірина Кабаєва , лікар КП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради»